довіряти


довіряти
I
(кому — ставитися до когось із довір'ям), довірятися, довіритися, вірити, йняти віру[и], пойняти віру[и], покладатися, покластися (на кого), звірятися, звіритися (на кого), надіятися (на кого); у[в]віряти, у[в]вірити (кому, на кого), у[в]вірятися, у[в]віритися, спускатися, спуститися (на кого — віддавати себе на чиюсь волю)
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • довіряти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • довіряти — я/ю, я/єш, недок., дові/рити, рю, риш, док. 1) неперех., кому, чому. Вірити кому , чому небудь, покладатися на кого , що небудь. 2) перех. Виявляти довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось. 3) перех. Ділитися з ким небудь своїми… …   Український тлумачний словник

  • довірливий — а, е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому небудь. || Який виражає довір я (про погляд, посмішку і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • довірятися — я/юся, я/єшся, недок., дові/ритися, рюся, ришся, док. 1) кому. Довіряючи кому небудь, ділитися своїми думками, таємницями і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до довіряти 2), 3) …   Український тлумачний словник

  • довіряння — я, с. Дія за знач. довіряти і довірятися …   Український тлумачний словник

  • довірливий — (який легко довіряє, схильний довіряти), легковірний, наївний, простакуватий …   Словник синонімів української мови

  • довірити — вірям, віряш, Рс. Опускатись на чиюсь вірність, довіряти кому небудь когось або щось, виявити довір я комусь …   Словник лемківскої говірки

  • довірити — див. довіряти …   Український тлумачний словник

  • звіряти — I = звірити (що не криючись, правдиво розповідати кому н. щось потаємне), повіряти, повірити, довіряти, довірити, довірятися, довіритися, звірятися, звіритися (в чому), ділитися (чим), повідати, повідувати, повідати II див. перевіряти …   Словник синонімів української мови

  • звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.